Під обкладинкою українського видання поміщено дві розвідки історика: нарис «Комунарські революції в Україні 1919 року» та нова монографія «Революція 1917 року: сто років дискусій у Франції». Перша - висвітлює особливий момент революційного періоду: мало не дві тисячі бідних селян у самий розпал громадянської війни намагалися встановити у своїх селах Утопію. Здавалось би, тема ледь помітна, але вона якраз лежить на перетині революції та комунізму. Друга - простежує історію битви інтерпретацій, що точилася в країні Клемансо і Тореза. Хоча історія ця розгорталася в доволі відмінному контексті широкої свободи досліджень і видань, вона, імовірно, вторуватиме деяким запитанням українського читача. Насамперед тому, що для визрівання історичної деонтології знадобилося чимало часу. Позаду гучних фраз, які негайно викривали «комуністичну Валь-пургієву ніч» чи рецидив Паризької комуни, якими були справжні цілі та завдання майже одностайного заперечення революції 1917 року у Франції? Розглядаючи погляди, що послідовно змінювали один одного, автор приділяє особливу увагу невеликим меншинам, які боролися проти офіційних істин, трансльованих чи з Парижа, чи з Москви. І не забуваймо, що характерною ознакою «більшовизму по-французьки» була популяризація серед народних верств такого образу російської революції, який можна було ототожнити як із Жовтнем, так і захопленням Бастилії. Для широкого кола читачів.
Відгуки