Тільки той, хто справді має близькі стосунки з Богом, може дозволити собі іронічно ставитися до себе, своїх переживань, а також навколишнього світу. Найяскравішими представниками серед святих ХХ сторіччя, яким було притаманне велике почуття гумору, були Іван ХХІІІ та Іван Павло ІІ.
У цій книзі описано, як ці святі папи уміли поглянути на все з цілком іншої перспективи, будучи присутніми в цьому світі й одночасно повністю зануреними в Бога. Їх єднав великий душпастирський досвід, приязне ставлення до людей з відмінними поглядами. Також вони найбільше у своєму житті прагнули міжрелігійного діялогу, позбавленого ненависти й конфліктів.
Прочитавши книгу на одному подиху, читачі зможуть глибоко усвідомити чому Іван ХХІІІ привідчинив двері Ватикану, а Іван Павло ІІ відчинив їх навстіж, а також переконатися у тому, що християнською відповіддю на важкі часи повинно бути почуття гумору, яке може допомогти звільнитися від поширеної одержимости своєю досконалістью і непомильністю.
Відгуки