«Коли ти маленька дівчинка, то можеш гратися ляльками скільки заманеться», — так думала я собі, коли мені було шість років. Минав час. Згодом я навчилася шити лялькові одежинки, а потім ще й плести маленького розміру кофтинки із залишків вовни, яку бабуся «брала на кофти». Дуже вже любила одягати ляльок. Думала й про те, що ця любов ніколи-ніколи не зникне. Так і сталося :)) Тепер я вже доросла, але так само захоплююсь ляльками. І в мене їх чимало — близько 300, ціла колекція. Вони привезені з різних куточків України. За деякими зразками із моєї колекції ми й створили цю книжку-розмальовку.
Відгуки