Минуло п’ятнадцять років відтоді, як Френсис Уркгарт здобув посаду прем’єр-міністра, і країна вже втомилася від нього. Однак він не дозволить так легко вигнати себе з Кабінету. Якщо громадськість жадає свіжої крові — вона її отримає. І хай чим закінчиться його велика гра, ім’я Френсиса Уркгарта не забудуть уже ніколи... Завершуючи похмуру трилогію про жадобу, корупцію і неприборкані амбіції, роман «Остання гра» черговий раз засвідчує: незалежно від країни, в коридорах влади правлять інтриги та пристрасті.
Відгуки