Мирослава — західнячка. Арсен — зі Східної України. Вони дуже різні, і стосунки їхні складаються непросто, та кохання, що долає всі перепони, поєднало їхні долі. Однак на заваді щастю молодят стало минуле. Бабуся Мирослави Ксеня і досі пам’ятає того енкавеесівця, через якого загинула її подруга Марічка. І ось через стільки років виявляється, що його онук — коханий Мирослави.
Василь усе життя не може пробачити собі того, що зробив «на благо радянської батьківщини». Як і забути, що на його очах розстріляли єдиного друга за любов до «бандерівки».
Закляті вороги та їхні онуки. І кохання, яке не знає часу і кордонів…
Відгуки