Присвячую цю скромну працю світлій пам'яті незабутнього й талановитого письменника Петра Сороки, котрий залишив помітний слід у сучасній українській літературі, з самовідданим натхненням працюючи для розвою духовності народу. Розмисли, рецензії-есеї про книжки, які торкнулися мого серця, спонукають до глибшого думання про духовний світ людини, сенс людського буття, осягнення життєвого щастя в єдності з Творцем усього сущого. Будуючи себе, неустанно пам'ятаймо, що душа (дух) і думка—це рух, який обираємо, керуючись засадами вивіреної часом та досвідом давнини, особистим розумінням глибин архетипів української нації. Для широкого кола читачів—людей, які люблять і прагнуть думати.
Відгуки