Буфонада, фарс, балаган, ексцентрика, прикол, гротеск, травестія, абсурд, пролог, далекоглядна труба, — і за всім цим ховається глибока стурбованість і тривога за майбутню долю людини. Чому саме «Одіссея...»? Тому що події відбуваються в біблійному світовому Потопі, за 5850 літ до сьогодення та за 3800 до вікопомної гомерівської «Одіссеї» і перегукуються з пригодами царя Одіссея, але мають свою філософію й сутність людини, яка за своєю природою, попри сподівання Творця, вочевидь, ніколи не стане праведною на землі. Адже саме Ной, праведник і про-відця майбутнього безневинного людства з книги «Буття», стане батьком винарства і пиятики на землі. Отож в «Одіссеї...» він після потопу перетворюється на затятого колгоспного крадія, здир-ника-комірника. Перша, обрана Богом безневинна родина, розбещується, ще не сягнувши висохлої крайки землі, й небесний Творець, радо зустрівши її на суходолі, від несподіванки ледве не скрикне в страху: «Рятуйте!» й вкотре гірко помислить, чи не покупати її знову в дощі.
Відгуки