Пам'ять тримає нас разом, як міцна кава на передовій, але з часом спогади тьмяніють, розчиняючись у повсякденних турботах. Проте війна залишає слід, який неможливо стерти. Варто лише заплющити очі — і кадри пережитого оживають, мов старий кінопроєктор, нагадуючи про те, що вже не відпустить.
«Ми завжди повертатимемось сюди, до цих окопів, до нас молодих зі зброєю. Побачиш. Це зрозумієш пізніше».
Ця книга — зібрання щоденникових записів, есеїв, оповідань і віршів Максима «Далі» Кривцова, упорядкованих його другом і побратимом Валерієм Пузіком. Максим почав документувати свої думки ще у 2015 році, коли служив у 5-му батальйоні ДУК «Правий сектор» та Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України. Його записи охоплюють період як служби, так і демобілізації: це спогади про війну, фотографію, подорожі, роботу з ветеранами, виховання дітей у таборах і навіть захоплення випічкою.
Після початку повномасштабного вторгнення Максим знову пішов на фронт як кулеметник. Він фіксував моменти фронтового життя, фотографував побратимів і продовжував писати поезію.
Максима більше немає серед нас, але його слова, фотографії та вірші продовжують жити, тримаючи пам’ять про нього живою.
Увесь прибуток від продажу цієї книги буде передано родині Максима Кривцова та ГО «Реформація», підтримуючи тих, хто продовжує його справу.
Відгуки