Книжка — автобіографічний нарис Гайнріха Бьолля, одного з найбільших письменників ХХ століття, який розповідає про свою юність в часи Ваймарської республіки, періоду великої соціальної і політичної турбулентності після Першої світової війни. Бьолль згадує своє дитинство в Кьольні, місті, яке він любив і яке мало великий вплив на його становлення як особистості та письменника.
Він детально описує свої переживання під час навчання у гімназії, коли політичний тиск і загроза нацизму вже були відчутні, але ще не настали часи повного терору. Автор згадує про боротьбу з ідеологічними вимогами, зокрема, він був одним із небагатьох, хто не вступив до гітлер’юґенду, що символізувало його незламність і внутрішній протест проти політичних репресій.
Через ці спогади Бьолль не лише зображує складний період історії Німеччини, а й наголошує на важливості особистісної свободи та боротьби за власні переконання навіть у найтемніші часи. Він пропонує нам унікальний погляд на юність, коли навіть у часи катастрофи можна було знаходити сили для опору і зберігати свою людяність.
Отзывы