Ідея створити цю книгу виникла у Джулі Літкотт-Гаймс, коли вона обіймала посаду декана першокурсників у Стенфордському університеті. Протягом десяти років роботи авторка помітила загрозливу тенденцію, що кожного року дедалі дужче поширювалася серед першокурсників. Студенти скеровували всі свої зусилля на отримання примарного успіху та високих балів, проте були геть безпорадні у звичайному житті, не здатні самотужки визначити власні пріоритети та уподобання, не готові до самостійного життя в найелементарніших його аспектах. Батьківська гіперопіка, на думку Джулі Літкотт-Гаймс, уже набула масштабів катастрофи. Сучасна молодь не готова найближчим часом перебрати на себе відповідальність за долю країни. Ба більше, вона не готова навіть відповідати за власне життя. На численних життєвих прикладах і багаторічних дослідженнях авторка показує, що батькам насамперед потрібно не перевиховувати дітей, а змінюватися самим. І ці зміни Джулі починає з себе. На прикладі власної родини авторка демонструє як вирватися з лабетів надмірної опіки щодо власних дітей, і перестати поповнювати лави «батьків-квочок».
Отзывы