Будемо жити вічно

Усі вірші цієї книги Дмитро Лазуткін написав під час війни. Переважну більшість — під час служби в лавах ЗСУ на Мелітопольському та Авдіївському напрямках у складі 47 окремої механізованої та 59 окремої мотопіхотної бригад. Це жорсткі тексти, дуже реалістичні й безжальні. Усі події відбулися насправді, всі герої — невигадані. Ця поезія — мов смажене м’ясо історії.

В основу книги Дмитра Лазуткіна лягли сюжети, які автор хотів, але не зміг забути.